"> Зв'язки видатних письменників з Сумщиною

Літературний шедевр, створений у Сумах

Літературний шедевр, створений у Сумах


П. САПУХІН


Про цей твір видатний німецький письменник-гуманіст Томас Манн писав: «Це зовсім незвичайна, чарівна річ, в усій літературі не знайти нічого подібного до неї... Вона потрясає, до того ж її написала людина, якій не було ще й тридцяти років». Літературний шедевр, про який йдеться, вперше був опублікований в журналі «Северньїй вестник». Під текстом твору стояло: «Село Лука, Сумського повіту, 1889».


Тепер читачі напевно здогадалися, що мовиться тут про відому в усьому світі повість А. П. Чехова «Сумна історія». Повість, створену рівно вісімдесят років тому, коли Антов Павлович востаннє перебував на дачі в околиці Сум Луці, що на той час вважалася за окреме село.


Працював А.Чехов над повістю протягом усього літа 1859 року, правда, зі значними перервами. Зумовлювалися перерви головним чином хворобою, а потім смертю (тут же, на Луці) брата письменника - Миколи Павловича. Помирав брат молодим, у розквіті неабиякого мистецького таланту, до якого ставився легковажно, тяжіючи до богемного побуту, і по суті сам зіпсував своє життя, яке здавалося всім, хто знав художника, багатонадійним. Тож мимохіть виникали запитання: в ім'я чого художник жив? Що зробив він такого,- чому судилося «пережити прах і тління уникнути»? Чи був він корисний для інших, для батьківщини?


Нерозважні обставини на лучанській дачі письменника відчутно позначилися на. характері твору А. Чехова. Його герой — старий професор і загальновизнаний учений Микола Степанович відчуває свою приреченість, він з кожним днем марніє, втрачає працездатність, життя видається йому позбавленим колишнього сенсу. Загальний тон твору відповідав тій обстановці, яка склалася на дачі, в родині письменника. Питання про смисл життя, про те, «що зветься загальною ідеєю», поставало з усією гостротою. Відтак і головним пунктом повісті, як це одностайно відзначала критика, була туга за ідеалом, за струнким і ясним світоглядом, якого бракувало багатьом сучасникам Чехова, його вмираючому братові, героєві його повісті «Сумна історія» — Миколі Степановичу.


У повісті разом з болісною тугою за.«загальною ідеєю» висловлюється гострий докір на адресу громадської байдужості, знеохочення, пасивності. За узагальнену формулу такого докору правлять слова того ж Миколи Степановича: «Говорять, що філософи і справжні мудрі люди байдужі. Неправда, байдужість — це параліч душі, передчасна смерть».


Мотив про активнее втручання в життя, про доконечність боротьба зі злом в ім'я справедливого суспільного ладу повертається у Чехова в цей час на одну з провідних ідей, набираючи щоразу більшої виразності.


Дія повісті «Сумна історія» відбувається в якомусь не названому університетському місті (очевидно, в Москві), а на кінець переноситься до Харкова. Такий вибір, мабуть, був підказаний перебуванням автора твору під час писання останнього в Харківській губернії, до складу якої входили тоді Суми. Загальновідомо, що А. Чехов часто висловлював особисті думки, почуття, переживання, наділяючи ними своїх героїв, інколи зовсім чужих собі за духовним складом. Бринять суб'єктивні нотки, пов'язані з біографією письменника, і в «Сумній історії». Наведемо щодо цього найяскравіший приклад. Відразу після смерті брата-художника Антон Павлович в од-ному з листів з Сум. висловив своє пригнічене самопочуття таким сумним, але по-людському зрозумілим зізнанням: «У мене немає ані бажань, ані намірів, а тому й немає певних планів. Можу хоч в Охтирку поїхати. Мені все однаково». Повторює він. це саме і в іншому листі, але в дещо зміненій редакції: «Настрій був збайдужілий: чи то в Тіроль їхати, чи в Бердичів, чи в Сибір— все одно».


Такими словами висловлює своє самопочуття в «Сумній історії» і Микола Степанович: «Я так збайдужів до всього, що мені зовсїм однаково, куди не їхати, в Харків, чи в Париж, або в Бердичів».


Так Чехов непомітно для читача переносив іноді своє особисте, суб'єктивне, автобіографічне на зображуваних героїв з зовсім, не схожою індивідуальністю, з протилежним характером, з іншою біографією.


Закінчив свою повість А. П. Чехов 15 вересня (3 вересня за старим стилем) 1889 року. А наступного дня ранком виїхав з Сум до Москви разом з матір'ю Євгенією Яківною, сестрою Марією Павлівною й приятелем М.Р.Семашком, який у нього гостював.


О. М. Плещеєв, одержавши рукопис Чехова, надісланий до журналу «Северный вестник», запевняв Антона Павловича: «У Вас ще не було нічого такого сильного й глибокого, як ця річ». У той же час він відзначав, що в творі «відчуваються суб'єктивні нотки». А коли повість була вже опублікована і знайшла багатьох читачів, Плещеєв поспішив повідомити про створене нею в читацьких колах враження. «Звідусіль, — писав він Антону Павловичу, — чую захоплену похвалу Вашій повісті — від людей різних поглядів, гуртків, і таборів... Дехто навіть говорить, що це найкраще з усього, що Ви написали».


Так розпочав своє життя знаменитий твір А. П. Чехова, написаний в Сумах вісімдесят років тому і сповнений глибоких роздумів, почуттів, пошуків.


Количество показов: 1707
Джерело інформації:  П. Сапухін. Літературний шедевр, створений у Сумах // Ленінська правда.- 1969. – 29 лип. – С.3.

Возврат к списку


ВКонтакт Facebook Google Plus Одноклассники Twitter Livejournal Liveinternet Mail.Ru


  • Режим роботи

    Понеділок - четвер з 9.00 до 20.00 години
    Субота - неділя з 10.00 до 19.00 години
    Вихідний день - п'ятниця
    Санітарний день - третя середа місяця


  • Пошук на сайті

    Введіть слово або словосполучення, яке Ви бажаєте знайти на нашому сайті:


  • Наші контакти

    Адреса:  Україна, 40000, місто Суми-МСП, вул. Кооперативна, 6

    Телефони: +38 (0542) 22-21-28, 22-47-69, 22-63-32

    Email: lib@library.sumy.ua