"> Почесні громадяни м. Суми

Почесні громадяни м. Суми


Звання “Почесний громадянин”
існувало задовго до революції. Воно було встановлено в Росії в 1832 р. Надавалося воно, як сказано в енциклопедії, вихідцям з міщанства і духівництва, а також тим, хто мав вчений ступінь, артистам імператорських театрів, художникам тощо.

Це звання надавало певні привілеї: право на свободу пересування, вибору місця проживання, звільняло від сплати подушної податі, рекрутської повинності. Почесний громадянин не підлягав тілесним покаранням, мав право участі в місцевому самоврядуванні тощо. Присвоювалось тільки з дозволу імператора.

Якою ж була процедура присвоєння цього почесного звання? Клопотання про присвоєння цього звання міською думою надсилалось харківському губернатору, який виходив на міністра внутрішніх справ. Дозвіл на присвоєння звання давав імператор.

В Сумах першим “Почесним громадянином м. Суми” в 1873 р. став харківський губернатор князь Дмитро Миколайович Кропоткін. Через рік ним став Міністр народної освіти граф Дмитро Андрійович Толстой. За які заслуги перед містом були удостоєні вони цього високого звання - розшукати матеріали в архіві не вдалось.

Нам же хочеться скоріше дізнатися імена справжніх “почесних громадян міста”. В списку значаться наші відомі сумчани: Дмитро Іванович Суханов, Віктор Іванович Золотницький, Іван Герасимович Харитоненко, Павел Іванович Харитоненко, Микола Васильович Сібільов.

Так от, цей список очолює комерційний радник Дмитро Іванович Суханов. Так - так, саме він, а не Харитоненко, як думає більшість, в 1882 р. удостоєний цього високого звання. Батько і син Харитоненки також є у цьому списку, але вони стануть “Почесними громадянами міста” значно пізніше.

Д.І.Суханов не досяг таких комерційних висот, як І.Г.Харитоненко, хоча й починали вони разом. Та на потреби міста тратив щедро. Як людина віруюча, добро робив в тайні, не афішував своїх добрих вчинків. На його кошт було перебудовано (вважайте, збудовано заново ) Спасо - Преображенський собор - окрасу нашого міста, незмінним старостою якого був Д. Суханов. Він був учредителем хресного ходу з іконою Шпилівської Богоматері, устроїтелем соборного хору та церковноприходської школи. Жертвував кошти міській богодільні; був засновником Сумського громадського банку. На його кошт створена Сумська пожежна команда. Це далеко не повний перелік благодіянь Д.І. Суханова. Похований Д.І. Суханов на міському цвинтарі біля церкви Петра і Павла.

Ім’я таємного радника Віктора Івановича Золотницького мало відомо сучасним жителям м. Суми. А в ХІХ ст. його добре знали, поважали й саме тому в 1887 р. міська Дума клопотала про присвоєння йому звання “Почесного громадянина м. Суми”.

В 1891 р. та 1898 р. “Почесними громадянами м. Суми” стали І.Г.Харитоненко та П.І.Харитоненко.

Хто ж він, Харитоненко? Звідки його корені? Іван Герасимович був сьомою дитиною у великій родині Герасима Омеляновича та його дружини Варвари Іванівни. Батько - “войсковой обыватель Слободы Низшей Сыроватки (1811 - 1829 гг.), волостной голова в Слободе Нижняя Сыроватка Сумского уезда, Сумской 3-й гильдии купец”. Іван Герасимович народився 25 вересня 1822 року, хрещений в Архангело-Михайлівській церкві Нижньої Сироватки. “17 мая 1872 г. определением правительствующего сената с женой и сыном возведен в потомственные почетные граждане ( Указ по департаменту герольдии от 31 августа 1872 г. № 6895); 9 апреля 1876 г. всемилостивейше пожалован в звании коммерции советника; статский советник (1885 г.); действительный статский советник (1886 - 1891 гг.). Городской голова г. Сумы (1867 - 1873 гг.); губернский гласный (1885 - 1886 гг.).”

Благодійна діяльність Івана Герасимовича була відома далеко за межами нашого міста. У 1885 році він побудував цегляний 3-поверховий будинок й пожертвував його на потреби Харківського університету. У цьому ж році урядом засновано 18 стипендій імені І. Харитоненка. У 1882 році він на свій кошт облаштував Олександро - Невську домову цегляну церкву при сумському реальному училищі.

Архівні документи свідчать, що в 1865 році Харитоненка нагороджено золотою медаллю на “Анненской ленте для ношения на шее” на значні пожертвування на облаштування в м. Суми громадської пожежної команди. А напередодні нового 1872 року (31 грудня 1871 р.) за старанність на службі та значні пожертвування при побудові Сумської міської лікарні Івана Герасимовича було нагороджено орденом “Святої Анни” ІІІ ступеня. 26 червня 1874 року йому вручили орден “Святого Станіслава” ІІ ступеня за особливі труди у званні почесного опікуна Сумського реального училища. 15 листопада 1886 року “Всемилостивейше объявлена высочайшая благодарность за пожертвования 30 тысяч рублей на устройство храма при Сумском реальном училище”. 28 квітня 1890 року нагороджений орденом “Святого Станіслава” І ступеня за заслуги по духовному відомству. 18 листопада 1872 року Івана Герасимовича Харитоненка було обрано міським головою Сум.

Помер І.Харитоненко 30 листопада 1891 р. в м. Суми. Вдячні сумчани на народні кошти спорудили пам’ятник “Почесному громадянину.”

Серед почесних громадян нашого міста - син Івана Герасимовича Харитоненка - Павло Іванович Харитоненко. Зберігся лист П. Харитоненка, в якому він дякує за присвоєння звання почесного громадянина міста: “Чрезмерно обрадовали уведомлением о избрании меня думою почетным гражданином дорогого мне города Сумы. Лично хотелось представителям думы отвесить поясной поклон за такое исключительное внимание, но, будучи вынужден делами, выехать на некоторое время в Москву, лишен этой возможности, а потому прошу вас в ближайшем заседании думы передать господам гласным, что я почтительно принимаю особый знак внимания, искренне и сердечно за него благодарю и что воспоминания о нем сохраню в глубине лучшей части моей души”.

Разом із П.І. Харитоненком Дума клопотала за директора Сумської Олександрівської гімназії. Звання “Почесний громадянин м. Суми” було присвоєно “ В знак искренней признательности городского общества за 25-летнюю благотворительную деятельность в должности директора Сумской Александровской гимназии” Миколі Васильовичу Сібільову.

Як бачимо, серед почесних громадян були і громадські діячі, і підприємці, і діячі освіти.

Почесними громадянами інших міст були також наші земляки. Почесним громадянином м. Києва був М. Терещенко. “Старий Микола” - шанобливо називали його кияни. За ті роки, що судилося йому прожити в Києві, М. Терещенко встиг продемонструвати киянам свою щедру вдачу. 2 млн. крб. ( тогочасних, повноважних, золотих) витратив він на потреби Києва: не менше як по 100 тис. крб. виділив на велику лікарню для чорноробів з амбулаторією; дівочу торговельну школу; нічний притулок; на фінансування будівництва політехнічного інституту; міського музею. Під час спорудження Володимирського Собору його коштом виконано Срібний престол та позолоту бань.

В 1917 р. звання “Почесний громадянин” було скасовано як буржуазне. Хоча ідея нагороди окремих особистостей за певний вклад у розвиток міста залишилась.

З роками воно відродилось. Звання “Почесний громадянин міста” Сумська міська Рада народних депутатів за часів радянської влади присвоювала кілька раз.

Кілька десятиліть тому його удостоїлись командир 50-го стрілецького корпусу, Герой Радянського Союзу генерал - лейтенант С. Мартиросян, командир 167-ї Сумсько-Київської стрілецької дивізії генерал - майор І. Мельников та заступник командира 1140-го полку з політичної частини підполковник А. Протопопов - під чиїм командуванням військові з’єднання брали участь у визволенні Сум і області від фашистів.

В 1971 р. звання “Почесний громадянин м. Суми” присвоєно льотчику - космонавту СРСР, Героєві Радянського Союзу А.В. Філіпченку і генерал-полковнику авіації, тричі Герою Радянського Союзу І.М. Кожедубу, уродженцю с. Ображівка Шосткінського району.

В 1994 р. на сесії міської Ради народних депутатів було затверджено нове “Положення про звання “Почесний громадянин м. Суми”, за яким це звання присвоюється як громадянам України, так і інших країн за особливі заслуги перед містом, а саме: за особистий вклад у захист і визволення міста від фашистів; у відбудову міста в післявоєнний період; у розвиток економіки міста, охорони здоров’я, науки, освіти, культури; у виховання молоді; тих, хто прославили місто на Олімпійських іграх, інших престижних спортивних змаганнях; на міжнародних фестивалях тощо.

В рік 50-річчя визволення України від фашистів (1994 р.) звання “Почесного громадянина м.Суми“ присвоєно М.П. Лушпі.

Михайло Панасович Лушпа народився 4 жовтня 1920 р. у с. Могриця Сумського району. Середню освіту отримав в школі № 20 (нині це СШ №18). Будучи учнем 9-го класу, був прийнятий кандидатом в члени КПРС. Був єдиним, мабуть, на весь Радянський Союз школярем, котрий став кандидатом в члени КПРС в такому юному віці.

Продовжив освіту в Харківському інженерно - будівельному інституті, на факультеті архітектури. Служба в армії - полк по охороні Московського Кремля. Потім - Військово - політичне училище прикордонних військ в м. Петергофі.

Під час Великої Вітчизняної війни захищав Ленінград. В 1941 р. став членом КПРС. Війну закінчив, маючи орден Жовтневої революції, орден Трудового Червоного прапора, орден Дружби народів, два ордени “Знак Пошани”, медаль “За оборону Ленінграда” і 17 медалей. З 1946 р. - на партійній роботі. З 1972 по 1989 рр. - 1-й секретар Сумського міському партії.

Силою своєї посади, власного характеру і звичайно, силою любові до рідного міста, М. Лушпа багато зробив для розбудови Сум у 70 - 80-ті роки.

“Я не просто люблю це місто, - говорив М. Лушпа в одному інтерв’ю, - я вріс в нього своїми коренями. Коли займався будівництвом в місті - отримував догани по партлінії, закінчував будувати - нагороджували”.

Серед нагород в мирний час отримав: Державну премію ім.Т.Г.Шевченка за проектування і спорудження театру ім. Щепкіна, премію Ради Міністрів СРСР за будівництво “Хімпрому”, а також Почесну грамоту Верховної Ради УРСР.

Сьогодні - М.Лушпа - заступник голови Обласного товариства захисту пам’ятників історії та культури, член Союзу архітекторів України.

У 2000р. Почесному громадянину М. Лушпі виповнилося 80 років. Президент України Л. Кучма нагородив його орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Митрополит Київський і всієї України Володимир нагородив М. Лушпу – орденом Святого Рівноапостольного Володимира.

В 1995 р. в день 340 - річчя заснування м. Суми присвоєно звання “Почесного громадянина м. Суми” знаменитому Олімпійському чемпіону ( 1960, 1968 рр.) в спортивній ходьбі Володимиру Голубничому.

Володимир Степанович Голубничий ( народився в 1936 р в м. Суми ) - відомий спортсмен - скороход, ім’я якого навічно висічено на меморіальних дошках в чотирьох Олімпійських столицях світу - Римі, Токіо, Мехіко і Мюнхені.

Жоден з легкоатлетів планети не міг зрівнятися з ним за стабільністю високих результатів, які він демонстрував понад 25 років.

Його рекорд спортивного довголіття прямо-таки унікальний, надзвичайний. Судіть самі, Голубничий - учасник 5-ти Олімпійських ігор, володар двох золотих ( Рим і Мехіко ), срібної ( Мюнхен ) і бронзової ( Токіо ) олімпійських медалей. У нього - повний комплект медалей чемпіонатів Європи.

Опісля активних занять спортом В. Голубничий стає тренером і на цьому поприщі теж виявляє себе якнайкраще.

В. Голубничий об’явлений Міжнародною федерацією легкої атлетики “скороходом століття”.

Найприємніше, що після будь - яких міжнародних змагань, В. Голубничий повертався завжди в рідні Суми.

В 2002 році сесією Сумської міської ради за значний внесок у справу розбудови нашого міста присвоєно звання “Почесного громадянина м. Суми” ректору Академії банківської справи, доктору економічних наук Анатолію Єпіфанову та патрону Академіє, голові Нацбанку України Володимиру Стельмаху.

Анатолій Олександрович Єпіфанов народився в с. Коровинці Недригайлівського району Сумської області. Закінчив Сумський будівельний технікум і одержав кваліфікацію техніка-будівельника та заочно закінчив Харківський державний університет, одержавши кваліфікацію економіста. В листопаді 1991 р. А.Єпіфанову було присуджено вчений ступінь кандидата економічних наук, в грудні 1994 р. – доктора економічних наук. Має вчене звання професора, понад 30 наукових праць. Член Російської Академії природничих наук по секції “Економіка і соціологія”.

А.О.Єпіфанов в січні 1989р. був обраний головою виконкому Сумської міської Ради, а в січні 1991 р. – головою міської Ради, головою виконкому.

В березні 1992р. був призначений Представником Президента України в Сумській області, главою облдержадміністрації. Після ліквідації облдержадміністрації з липня 1994 р. по липень 1995 р. – голова Сумської обласної Ради народних депутатів, голова виконкому.

У липні 1995р. призначений головою Сумської облдержадміністрації. У лютому 1996 р. – призначений на посаду ректора-організатора Української академії банківської справи на громадських засадах. У квітні 1998 р. обраний головою обласної ради.

З липня 1999р. по нині – ректор Української академії банківської справи.

Неодноразово обирався депутатом міської і обласної рад. З квітня 1998 р. – депутат обласної ради, член комісії з питань бюджету.

Нагороджений Почесною відзнакою Президента України.

Володимир Семенович Стельмах народився в 1939р. в с. Олександрівна Великописарівського району Сумської області. Ділову біографію розпочав в 1962 р. кредитним інспектором Роменського відділення Держбанку СРСР. З 1964 по 1969 рр. працював кредитним інспектором, економістом, начальником відділу Сумської обласної контори Держбанку СРСР.

З 2000р. він очолює Національний Банк України. У вересні 2002р. відкрито універсальний легкоатлетичний манеж в м. Суми . Фінансування будівництва у повному обсязі здійснював Національний Банк України ( а це – 40 млн. грн.). Будівництво здійснювалося за останнім словом техніки і новітніми технологіями. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України Манежу присвоєно статус Центру олімпійської підготовки спортсменів України. Саме тут здійснюватиметься підготовка українських спортсменів до участі в Олімпійських іграх – 2004(Афіни) та – 2008 (Пекін). В цьому ж році В.Стельмаху присвоєно звання “Почесний громадянин м. Суми”.

Мешканці м. Суми пишаються своїми Почесними громадянами і чекають поповнення цього списку.

Видатні люди - уродженці Сумщини


Депутати Верховної Ради

Лапін Євгеній Володимирович (с. Артемо-Растівка Сумської області 15.11.1950 р.н.). Орден „За заслуги” ІІІ ст (11.2000). Орден „Святого князя Володимира ІV ст” (2000), „Слава на вірність Вітчизні” ІІІ ст. (2000).

Дашутін Григорій Петрович с. Тарасівка, Великописарівський район Сумської області. 09.04.1963 р.н. Голова правління, ТОВ „Концерн „Укрросметалл” м. Суми ВР України, 1-й заст гол. Ком-ту у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 12.2000), чл. Групи „Трудова Україна” (з 12.1999).

Царенко Олександр Михайлович. Народився 31.01.1950 с. Кочерги, Путивльського району, Сумської області, ректор СНАУ з 10. 1997 р.

Політичні діячі

Стельмах Володимир Семенович. Народився 18.01.1939 с. Олександрівка Великописарівський р-н, Сумської області. Ордени князя Ярослава Мудрого V ст (01.1999), IV ст (08. 2001). Засл. Економіст України (07. 1996). Держ. Службовець 1-го рангу (01.1999).

Ющенко Віктор Андрійович. Народився 23.02.1954 с. Хоружівка, Недригалівського р-ну, Сумської олб. Лідер партії „Наша Україна”. Заслужений економіст україни (01.1997). Почесна відзнака Президента України (07.1996). Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки (1999), президент України (2005).

Меценати, підприємці

Харитоненко Іван Григорович. Народився 25.09.1822 с. Нижня Сироватка, Сумської області (30.11.1891). почесний громадянин м. Суми 28.04.1890, нагороджений орденом „Святого Станіслава” І ступеня.

Харитоненко Павло Іванович. (1852-1914). Почесний громадянин м. Суми, меценат.

Суханов Дмитро Іванович. (1825-1890). Почесний громадянин міста (1870). Підприємець-меценат. Нагороджений двома срібними медалями на станіславській стрічці (1863), золотою медаллю на Станіславській стрічці (16.08.1865), золотою медаллю на володимирській стрічці (16.05.1869), орденом Св. Анни 3-го ступеня (12.12.1869).

Терещенко Микола Артемович. (р.н. 1819 – м. Глухів, 1903 - помер). Почесний громадянин м. Києва. Меценат, цукрозаводчик, благоупорядник міста.

Історичні Постаті Періоду Козаччини

Кондратьєв Григорій. Осадчий полковник (1655), засновник м. Суми.

Калнишевський Петро Іванович. Народився 1691 р. В Роменському р-ні, с. Пустовойтівка, Сумської області. Був останнім кошовим Запорізької січі. Похований на Соловках 1803р.

Ханенко Микола Данилович. (1691-1760) – генеральний хорунжий. Народився м. Глухів. Брав участь у поході російського війська на Крим 1741 року. Залишив „Щоденник”, що має певні відомості з історії України 20-50-х рр XVIII ст.

Герої Радянського Союзу

Кожедуб Іван Микитович. (1920-1991) с. Ображіївка, Шосткінського р-ну Сумської області – радянський військовий діяч. Тричі Герой Радянського союзу, генерал-майор авіації.

Супрун Степан Павлович нар. 1907 р. С. Річки, Білопільського р-ну Сумської олб. Загинув 1941 р. Двічі герой Радянського Союзу (20.05.1940 і 22.07.1941 - посмертно), полковник авіації. (1940).

Рибалко Павло Семенович. (1894-1948)с. Малий Вистороп, Лебединського р-ну, Сумської області. 1943 присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В роки війни командував 5-ою танковою армією. Нагороджений Президією Верховної Ради СРСР Указом від 6.04.1945 р. Другою Золотою Зіркою Героя.

Ковпак Сидір Артемович. (1887 с. Котельва Полтавської обл. - 1967) – рад. Державний і громаадський діяч.

Виробничники

Лук”яненко Володимир Матвійович. Нагороджено орденом Леніна і Зіркою Героя з присвоєнням звання Герой Соціалістичної праці. У жовтні 2002 року сесія Сумської міської ради присвоїла звання „Почесний громадянин міста Суми”. Має звання доктора технічних наук.

Спортсмени

Голубничий Володимир Степанович (02.06.1936- ) Народився 2 червня 1936 р. у Сумах. Учасник п’яти Олімпіад. Його прізвище свого часу занесено до Книги рекордів Гіннеса. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і Знак Пошани, орденом “За заслуги” ІІ ступеня за особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні і досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських іграх, почесний громадянин міста Суми. Присвоєно звання Почесного громадянина м. Суми в 1995 році.

Жаботинський Леонід Іванович (28.01.1938, с. Успенка, зараз смт. Краснопілля) – спортсмен, світовий і двічі олімпійський чемпіон з важкої атлетики.

Куц Володимир Петрович (7.02.1927, с. Олексине Тростянецького р-ну – 16.08.1975) – спортсмен, легкоатлет, засл. майстер спорту, чемпіон світу, дворазовий олімпійський чемпіон.

Письменники

Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (Нар. м. Ромни 5.08.1899 – 8.05.1984) – письменник, член СПУ (1975 р), Лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченко.

Багряний Іван Павлович (справжнє прізвище Лозов”ягін) (1906, м. Охтирка, тепер Сумської обл. – 1963, Західна Німеччина) – український письменник, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка (1992).

Білоус Дмитро Григорович (24.07.1920 р., с. Курмани Недригайлівського р-ну) – поет, прекладач, лауреат премії ім. М. Рильського, ім. Л.Українки, державної премії України ім. Т.Г. Шевченка.

Вишня Остап (справжнє прізвище Губенко Павло Михайлович). Народ. 13.11.1889 на хуторі Чечва (тепер с. Грунь) на Охтирщині. Український письменник-сатирик і гуморист.

Грабовський Павло Арсенович . Нар. 11.09.1864 в с. Пушкарне Охтирського повіту, Харківської губернії (тепер с. Грабовське Краснопільського р-ну, Сумської обл.). Помер 12.12.1902р. в Тобольську. Український письменник, поет-громадянин.

Куліш Пантелеймон Олександрович (8.08.1819, с. Вороніж Шосткинського р-ну – 14.02. 1897) – український письменник, історик, етнограф, фольклорист.

Олесь Олександр (Кандиба Олесь Іванович) – (1878, м. Білопілля - 1944) – письменник і перекладач.

Столбін Олексій Петрович. Нар. 3.11.1922 в с. Тьоткіно Глушківського р-ну, Курської обл. З 1985 відповідальний секретар Сумської письменницької організації. Лауреат премії ім. М. Трублаїні (1983), член Міжнародної асоціації українських дитячих письменників (з 1990 р.).

Хвильовий Микола Григорович (справжнє призвище Фітільов). Нар. 13.12.1893р в м. Тростянці. Був обраний членом оргкомітету Спілки радянських письменників України.

Ющенко Олекса Якович. Нар. с. Хоружівка, Недригайлівського р-ну 1917 р. Нагороджений медалями і Почесними Грамотами Президії Верховних Рад УРСР, БРСР і Чуваської АРСР. Заслужений працівник культури Білоруської РСР. Лауреат премії ім. П.Тичини (1983).

Вчені

Булатович Олександр Ксаверійович (1870-1919). Нар. с. Луциківка, Білопільського р-ну, Сумської обл. Видатний дослідник Ефіопії. Краєзнавчі дослідження оцінені двома срібними медалями Російського географічного товариства.

Іоффе Аврам Федорович. Нар. в м. Ромни 1880 – 1960рр. Академік АН СРСР (1920), фізик, Герой Соціалістичної Праці (1955). Лауреат Сталінської премії (1942), премію віддав в Фонд перемоги, почесний академік АН США, НДР, Франції, Румунії, Індії. Похований у петербурзі.

Лазаревський Олександр Матвійович. Нар. 1834 в с. Гирівка (нині Шевченково, Конотопського р-ну, Сумської обл.) – 1902. Відомий український історик. Був знайомий з Шевченком Т.Г. Написав понад 450 історичних робіт і досліджень.

Потебня Олександр Опанасович. Нар. 1835 с. Гаврилівка (нині Гришино, Роменського р-ну) – 1891р. Відомий український вчений, славіст, філолог.

Паліцин Олександр Олександрович. Нар. 1741 р. с. Залізняк Сумського р-ну – 1816. Поет, перекладач, художник, архітектор. Був обраний почесним членом товариства наук при Харківському університеті.

Тимошенко Степан. Нар. 1878 р. с. Шпатівка, Конотопського р-ну – 1972р. в Пало-Альто. Був обраний членом ряду АН Європи і почесним доктором 8-ми університетів Європи і Америки. Його ім”я присвоєно Стенфордському університету США.

Педагоги

Макаренко Антон Семенович. Нар. 1888р. в м. Білопіллі – 1939р. Видатний письменник і педагог.

Ушинський Костянтин Дмитрович. Нар. 1823р. в м. Охтирка – 1871р. Видатний педагог і науковець.

Багатодітні Матері

Деревська Олександра Оврамівна. Нар. м. Грозний 1902р. – м. Ромни 1959р. Мати-героїня, усиновила і виховала 48 дітей-сиріт різних національностей в роки громадянської і Великої Вітчизняної воєн.

Селеванська Галина Петрівна. Нар. 1948р. м. Суми – 2004р. Перша в місті стала мамою-вихователькою дитячого будинку сімейного типу. В 2003 р. Указом Президента України нагороджена орденом Княгині Ольги.

Композитори

Березовський Максим Созонтович (м. Глухів,1745-1777рр.). Композитор, співак.

Бортнянський Дмитро Степанович. Нар. 1771р. м.. Глухів – 1825. Композитор, хоровий диригент, музичний педагог.

Лисенко Микола Віталійович. Нар. с. Гриньки, тепер Полтавської обл 1842 – 1912р. Композитор, піаніст, педагог, хоровий диригент, основоположник української класичної музики.

Скульптори

Кавалерідзе Іван Петрович. Нар. хутір Ладанський (тепер с.Новопетрівка, Роменського р-ну, Сумської обл.)1887р. – 1978р. Скульптор, кінорежисер, драматург.

Красножон Яків Денисович (1911 – 1986) – український скульптор, історик, член Союзу художників СРСР. Народився в с.Жашкові Черкаської області. Успіхом скульптора є погруддя С.А.Ковпака, П.С.Рибалка, Л.П.Симиренка, Лесі Українки, М.Островського, В.М.Сосюри. творчим успіхом Красножон слід вважати скульптурний портрет композитора М.В.Лисенка.

Кобзарі


Кожушко Григорій Семенович. Нар. С. Велика Писарівка 1880р. – 1924р. Український кобзар.

Мовчан Єгор Хомич. Нар. с. Велика Писарівка 1898р. – 1968р. Український кобзар.

Актори

Затиркевич-Карпицька Ганна Петрівна. Нар. с. Срібне (тепер смт, Чернігівська обл.) 1855р. – 1921р. Українська артистка.

Носачов Андрій Петрович (1913 – 1990) – український актор, народний артист УРСР (з 1980р.). Народився у с. Біржове Великомихайлівського району Одеської області. З 1941р. – у Сумському українському театрі драми і комедії ім. М.С.Щепкіна. Нагороджений орденом „Знак Пошани”, медалями.

Тарасенко Олексій Григорович (1909 – 1991 рр.) – народний артист України (з 1960 р.). Народився Тарасенко О.Г. у селі Домаха (тепер підпорядковане Лозівській міськраді Харківської області). З 1939 р. Тарасенко О.Г. – актор Сумського українського музично-драматичного театру ім. М.С.Щепкіна (з 1980 р. – театр музичної драми і комедії). З 1969 р. народний артист Тарасенко О.Г. знаходився на пенсії.

Співаки

Гмиря Борис Романович. Нар. м. Л6ебедин, 1903р. – 1969р. Український співак (бас), народний артист СРСР (з 1951р.), лауреат Державної премії СРСР (1952р.).

Мокренко Анатолій Юрійович. Нар. с. Терни 1933р. Український співак (баритон), народний артист СРСР (з 1976р.), лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1979р.).

Лікарі

Дерев’янко Іван Хомич (1922 – 1996 рр.) – заслуженого лікаря України, заслужений лікар СРСР. Народився Дерев’янко І.Х. у селі Стецьківка Сумської області у селянській родині. З 1957 р. жив і працював у місті Суми. Був анестезіологом Сумської обласної лікарні, а у 1970 р. став завідуючим хірургічного відділення. Дерев’янко І.Х. був нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, іншими нагородами.

Зільберник Костянтин Олександрович (Кадиш Сендерович, 1855-1920)- лікар, засновник Лебединської земської хірургічної лікарні. Народився м. Гродно ( Білорусія) у єврейській сім’ї. У 1913 р., з нагоди 35-річчя діяльності Зільберника К.О. міська дума за “видатну працю на користь населення високоталановитого й гуманного лікаря” вперше присвоїла йому звання почесного громадянина міста Лебедина. У 1918 р. Зільберник був почесним членом Лебединського культурно-просвітницького товариства любителів красних мистецтв і Спілки земських службовців. Ім’я Зільберника присвоєне Лебединській центральній районній лікарні та одній з вулиць міста.


  • Режим роботи

    Понеділок - четвер з 9.00 до 20.00 години
    Субота - неділя з 10.00 до 19.00 години
    Вихідний день - п'ятниця
    Санітарний день - третя середа місяця


  • Пошук на сайті

    Введіть слово або словосполучення, яке Ви бажаєте знайти на нашому сайті:


  • Наші контакти

    Адреса:  Україна, 40000, місто Суми-МСП, вул. Кооперативна, 6

    Телефони: +38 (0542) 22-21-28, 22-47-69, 22-63-32

    Email: lib@library.sumy.ua